На главнуюВыпуски журнала → «Homo smartphonicus: генеза дегуманізації та двохшвидкісний прояв нових людино-технологій у банківській системі»

«Homo smartphonicus: генеза дегуманізації та двохшвидкісний прояв нових людино-технологій у банківській системі»

 

«Homo smartphonicus: генеза дегуманізації та двохшвидкісний прояв нових людино-технологій у банківській системі»

Юрій Прозоров, член Української асоціації Римського клубу,  президент Українського товариства фінансових аналітиківВплив фінансових інновацій на розвиток інформаційно-мережевих механізмів банківської системи має нерівномірний за часом та напрямками характер. Швидкість цифрових технологічних перетворень у роздрібному сегменті банківського ринку значно перевищує зміни у корпоративному банківському бізнесі.

Для процесу кредитування малого та середнього бізнесу (МСБ) банками вже почали впроваджуватися фінтехнології задля зменшення бюрократії. Вони переходять до вимагання взаємодії через смартфон замість подання паперових пакетів документів, бо в теперішній час цей процес для кредиторів є ризикованим, дорогим, і мало автоматизованим. Низько прибуткове кредитування редитування МСБ є достатньо ризикованим, трудомістким і дорогим.

Проблемою є відсутність повного огляду інформації про клієнта. Традиційні джерела даних пропонують виключно обмежений огляд сектору МСБ. Вже зараз на ринку починають пропонуватися цифрові комунікаційні рішення за допомогою яких позичальники можуть податися на кредит повністю онлайн і при цьому ділитися з банками фінансовими даними зі своїх екаунтів. На їх основі, автоматично, створюються аналітичні звіти для кредитного інспектора та підрозділів ризик-менеджменту. При цьому фінтехрішення намагаються побудувати взаємодію людина-смартфон таким чином, щоб була забезпечена повністю безпаперова подача і обробка кредитних заявок, автоматичний андерайтинг кредиту, а після цього – й постійний онлайн моніторинг позичальника в режимі реального часу.
Особливо консервативними в даний час є підходи комерційних банків при кредитуванні великого бізнесу, відкритті та керуванні кредитними лініями як в національній, так і в іноземній валюті. Також у невеликих обсягах використовуються поки ще технологічні цифрові новації при андерайтингу цінних паперів, зокрема корпоративних облігацій як альтернативи синдикованому та/або консорціумному банківському кредитуванню.

Однак треба відмітити , що у цій царині у 3-му кварталі 2019р. був справжній прорив, коли Всесвітній банк (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, МБРР) здійснив з австралійським банком CBA додатковий випуск на 50 млн. AUD строком до серпня 2020 року перших облігацій, що створені, розподілені, передані та будуть керовані увесь життєвий цикл з використанням технології розподіленої книги (блокчейн) з платформою Bond-i. У серпні 2018 року Світовий банк отримав мандат в якості упорядника облігацій і після двотижневого періоду консультацій з ринком дворічна обсяг емісії цифрових облігацій досяг 110 мільйонів австрал.дол. У травні 2019 року банк CBA та Світовий банк, що виступає в по цьому випуску ролі маркет-мейкера, додали додаткові можливості до платформи, давши можливість вторинної торгівлі облігаціями, записаними на Blockchain, зробивши це першим випуском облігацій, не тільки емісія, але й торги по яким реєструються за допомогою технологій розподіленої книги. Ринки світового боргового капіталу складаються з численних взаємопов'язаних банківських посередників та небанківських агентів, які виконують важливі ролі для функціонування ринків капіталу. Технологія Blockchain, на нашу думку, має суттєвий потенціал впорядкувати процеси залучення капіталу та торгівлі цінними паперами, підвищити операційну ефективність банків як учасників фондового ринку, а також посилити регуляторний нагляд за емісією в рамках RegTech підходах.

Зміна технологічного укладу в процесі мережевізації призводить до того, що люди вже не встигають мислити і реагувати раціонально на все більш швидкі та соціально таргетовані за допомогою алгоритмів обробки Big DATA цифрові спонукачі. Такий стан невизначеності між цілями споживання фінансових послуг та результатом споживання призводить до викривлення попиту та деградації максимізації корисності.

Поведінкова економіка, хоч і орієнтована на модифіковану модель гомо економікус в порівнянні із класичним та неокласичним підходами, вже не може повністю описати Систему взаємодії Людина-Смартфон. Суть категорії нами пропонується розкрити через вирішення питання: «Хто головний в цифровій парі взаємодій»? Штучний банківський інтелект чи клієнт - аналоговий придаток до цифрових ІК технологій? Смартфон ніні виступає не тільки як Хаб- ЦАП(цифро-аналоговий перетворювач) між цифровим та реальним світом, але й як керуючий елемент системи взаємодії людина-машина.

«Гомо смартфонікус» - частина системи людина-смартфон, якій притаманні: психологічні аспекти залежності від знаходження чи незнаходження поза зоною комунікації мережі; змінена крива корисності в сторону цифрових благ; економічно викривлена поведінка та схильність до масового маніпулювання при нав'язуванні фінансових та не фінансових послуг, трендів та паттернів.

Нами запропоновано підхід щодо нової мережевої людини інформаційно-мережевої економіки як некомплементарно-доповнюючої суб’єктно-об’єктної цифрової істоти, що виступає одночасно як суб’єкт та об’єкт при взаємодії з іншими акторами нових економічних відносин – сейлзботами, керованими системами штучного інтелекту, соціальними та комунікаційними мережами, цифровими маркетплейсами т.ін.

Дегуманізація фінансових послуг за допомогою засобів штучного інтелекту, соціальних мереж та побудови автоматично обчислюваних через смартфони соціальних рейтингів людини є ознаками першої стадії цифрового тоталітаризму. Це виявляється, насамперед, у керованому доступі до банківських фінансових продуктів в умовах посилення рівня проникнення безготівкових розрахунків та майбутнього максимального контролю грошових потоків шляхом повної кешлесізації та обмежень свободи готівкових коштів.

Задля виявлення довгих трендів протікання інформаційно-комунікативних процесів формування банківських структур в мережевої економіці майбутнього банківським стратегам треба використовувати двох-швідкісний підхід окремо для фізичних та юридичних осіб («банк в банку») як в рамках аналізу шляхів та побудови дорожніх карт цифровізації кожного банку, так і загалом для банківської системи.

25.10.2019

 
БАНКИ СНГ, Балтии, Грузии
КОНТАКТНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

тел.:       (044) 393-04-03
              (067) 501-01-66
              (050) 523-56-46

e-mail: bank@banksinfo.kiev.ua

Юридическая поддержка